Apocalipse 10

¹ І бачив я іншого потужного Ангола, що сходив із неба. Був одягнений в хмару, і над його головою веселка була, а обличчя його як стовпи огняні,

² і мав у руці своїй книжку розгорнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю,

³ і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговорили сім громів голосами своїми.

⁴ А як заговорили сім громів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: Запечатай оте, що сім громів казали, і того не пиши!

⁵ А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба правицю свою

⁶ та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, що вже часу не буде,

⁷ а дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам.

⁸ І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: Піди, та візьми розгорнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі.

⁹ І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: Візьми, і з'їж її! І гіркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед.

¹⁰ І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гіркість зробила в моїм животі…

¹¹ І сказали мені: Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів.